Англійський клуб 
У школі існує система вивчення іноземних мов. З першого класу вивчають англійську,
з другого – російську. У 5 класі діти можуть вибрати ще одну з європейських мов: німецьку, французьку чи польську.
Щовівторка діти 1-5класів зустрічаються в “Англійському клубі”. Тут співають і вчать пісні, розігрують сценки, показують вистави, знайомляться з традиціями, і все це англійською мовою.
Навесні, коли відзначають дні Європи, вся школа збирається у клубі європейських мов. Свої номери показують групи, котрі вивчають німецьку, англійську мови. Заохочуються покази міні-вистав, скетчів, пісень, танців, поетичних композицій. Усе це сприяє більш поглибленому знайомству з традиціями європейських країн.
У кожному класі 1-2рази на рік батьків запрошують на англійський клуб, де діти демонструють успіхи у вивченні англійської мови .

Клуб європейських мов 
Народився Клуб європейських мов з Французького салону. На самого початку існування клубу дуже органічно в нього влились французька, німецька, італійська, польська та іспанська мови, на сьогодні — це французька, німецька, польська, що найбільш полюбились дітям.
Засідання клубу – дні мови, вечори інтернаціональної дружби, – це свято, на якому діти представляють культурний прошарок країни, мова якої вивчається. Тут ви можете побачити невеликі вистави, національні танці, ігри, тощо.
В рамках днів французької мови було поставлено мюзикл “Собор Парижської Богоматері” із синхронним перекладом, що діти зробили самотужки.
В рамках проекту ЮНЕСКО, в Рік Європи, було здійснено занурення в країни: на святі Першого дзвоника всі класи отримували картку з назвою країни поглибленого вивчення (звичаї, кухня, традиції, історія, тощо), а на Останньому дзвонику звітували про свою роботу.
До досягнень можна також віднести участь у підготовці і випускові міжнародного журналу “FAX”, участь делегацій “АІСТівців” щорічно в Днях Європи, тощо.

Журналістика 
У 1998 році група учителів школи відвідала семінар альтернативних шкіл у Фінляндії. Звідти привезли декілька плідних ідей, серед яких була ідея майстерень, зокрема майстерня журналістики.

Усім дітям 5-7 класів, які захотіли взяти участь у цій майстерні, запропонували придумати назву та рубрики шкільної газети. Назву «АІСТорія» схвалили одноголосно. Рубрики «АІСТ-клас», «Не всі вдома», «Кролик-ролик», «Принц данський» також припали усім до смаку. Діти розбивалися на групи за інтересами: репортери, автори оглядових статей, фельєтоністи, оформлювачі. Матеріали спочатку набирали дорослі, згодом – діти. Створювався макет, який друкували на ксероксі (допомагали батьки) по 10 – 20 екземплярів і продавали за символічну плату у школі. Н отримані гроші купували папір для ксерокса та оплачували (хоча й дуже скромно) роботу журналістів. Серед випущених номерів запам’яталися «товстунка» — номер на 20 сторінок, «Чорний випуск» про проблеми класів, новорічні та номери до Дня вчителя.
Діти швидко зрозуміли, що журналістика – справа нелегка, але все-таки намагалися зробити кожен номер цікавим та захоплюючим.
До речі, головними редакторами журналу, як правило, були дорослі – Ірина Борисівна та Оксана Анатоліївна.